Роздуми про Україну

Життя дароване нам Богом
Усе збагнути, то – «за порогом».
Безмежний всесвіт не має краю.
Грішним до пекла, святим до раю!

А хто в це вірить?
Мало дуже!
Жорстокість скрізь! Ти бачиш друже?
Чому ж мовчиш?? Тобі байдуже???

А депутати навпаки:
Розкішні віли й пільги мають.!!
Не про народ, про власний зиск,
Вони лиш дбають.

Чому ж Ти, Боже, світ віддав
Дияволу у грязні руки?
Жирують в Україні бандюки
В народу ж розкіш – лиш злидні й муки.

Хто захистить Народ, Державу?!!
І де знайти на депутатів нам управу??!
Знов революцію робити?
Коли ж ми будем, як Європа жити??!

Подумай сам!
Лишень тоді,
Як перестанем на «братів кивати»,
Й своїх героїв станем поважати!

Для них герої бач не ті, що найдорожче у житті,
За волю України віддавали,
Що честь свою не проміняли
На привілеї і пости!!

І спромоглися пронести
Крізь пекло мук Гулагу:
Козацький дух, відвагу!
Й палку любов до України-Неньки!!

Тому й закрийте свої пельки!!!
Забудьте Крим і маяки!!
Вже не загнать вам в Соловки
Наш вільний дух свободи!

До волі ж прагнуть всі народи.
Навіть малі, не хочуть жити у ярмі!
Тож пам’ятайте друзі, й на одинці
Не росіяни ми й не німці!
Тим більше не «хохли»!!
Ми – Українці!!!

07. 12. 2008р.