неділя, 31 жовтня 2010 р.

Путін в гості завітав





















Путін в гості завітав
Синяка під оком мав.
Він без настрою приїхав
Мабуть хтось йому «заїхав».

Навіть грим не допоміг
Повечеряти не зміг.
Тупо Янику відмовив,
Пресі слів пару промовив.

Що захват наших «Русланів»
Буде вести згідно планів,
Що прийшли вони до згоди,
Підписавши ці угоди.


























За якими в Україні,
Лиш «Газпром» господар нині.
Віддадуть «бики» за газ
Незалежність і Донбас.

Але ж газ не для народу,
Олігархам на догоду.
А керованики наші
Віддадуть усе паРаші.

Крим, трубу і навіть мову,
І країну, як корову.
Ось історію нам знову
Москалі вже пишуть нову.

Ти забудь про Січ і Крути
Все своє мусиш забути.
Геноцид вже відмінили,
Щоби краще, мабуть, жили?

Не витрачали копійки
В пам'ять ставлячи свічки.
Про Батурин і не згадуй
І москаликів порадуй.

Здавши діток в руський клас
Ціни знизять нам на газ,
Тільки видамо указ,
Що з’єднає знову нас.

Спільна мова і кордони
Скрізь панують ті закони,
Що написані в Кремлі.
Хто ж господар на землі?






















Богом даній українцям,
Шмат чималий віддав німцям,
І полякам і албанцям,
Навіть москалям засранцям.

Дні суворії настали,
Владу зрадники украли
І лукаві з москалями
Керувати хочуть нами.








































Українці, пам’ятайте! Дух не згинув козаків!!
Україну захищайте від усяких ворогів!!!

29.10.2010

четвер, 28 жовтня 2010 р.

Нові вибори, старі каруселі ( відео )

Зфальшують вибори регіонали
В них суд в руках, ТБ-канали.
В них клони партій, виборчкоми
Набридли гади до «оскоми».

А ціль одна – це повна влада
Їх цінність: тушок, підла зрада.
Фальшивих бюлетенів в них тони,
Плюють вони на честь, закони.

Шантаж і підкуп, адмінресурси
Їх не зупинять навіть «ПТУРС»и.
А технології новії – клони,
Їм підказали із Кремля патрони.

Ті клони множать, як амеби,
Лише для себе на потреби.
І суд вам тут не допоможе,
Бо судді хто? Донецькі тоже!

А декларують ніби правильні слова
Захистимо ми всім права
Свободу слова і зібрань.
Не вір брехні! Ти лиш поглянь!




Старі готують каруселі
Народу вибори веселі.
Під гаслом розділяй і владарюй,
А їхній козир – Підрахуй.


















Земляче не купись ти на подачку
На гречку, цукор за троячку.
Земляче гідно голосуй!!
Всіх бандюків пошли на …!!!

27.10.2010

середа, 27 жовтня 2010 р.

Ти українець? Берись за справу!















Московським бандюкам кордони
Вже відкрили «регіони».
І в Україну, як божків,
Запрошують «затуліних, лужків».
Вони ж як царськії особи
Принизить нас взялись за спроби.
По Україні роз’їжджають,
Нахабно брудом поливають -
Традиції, історію і мову.
А Герман твердить знову й знову:
Ми люди чемні, мусимо пробачить.
Це – меншовартість, хочу вам зазначить.
Прибув Кирило, закликає,
Вказівку Путіна він має,
Прийміть російське громадянство
Навіщо вам це незалежне панство?
Це неповага до народу,
Який обрав собі свободу.
Віками мріяв про державу.
Ти українець? Берись за справу!
Ти патріот? Борись за справу!
І захищай свою державу
Від тих підступних ворогів,
Які вдають з себе братів,
І пропонують дружбу щиру
Тримаючи «війни сокиру».
Эй ты, поэт, куда ты клонишь?
Братья враги? Это ты гонишь!
А на трубу хто зазіхає?
Хто Крим відтяти намір має?
Донбас і Харків теж у плані,
Це все вони – «брати кохані».
Что за наезды, мы – «брати».
А острів Тузлу, забув ти?
А маяки, «засувку з газом»?
І заборони з молоком і м’ясом.
Москва лише того й чекає,
Коли Вкраїна вже сконає.
Не дочекаєтесь кати
Ми досягнемо світлої мети.
Настане час прийде година
Розквітне ненька-Україна
Всі згинуть наші окупанти
І патріотів оберемо ми в гаранти!

Борітеся! Поборете! Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава і воля святая.

вівторок, 26 жовтня 2010 р.

Львівська «Криївка» і новітні окупанти (2відео)




Депутату від Партії регіонів Олегу Царьову не подобається львівський ресторан «Криївка», бо його не впустили туди під час зйомок телепрограми

Новітні окупанти – «ригиАнали»
У Львів недавно завітали.
Тримають галичани оборону
І до московського полону
НЕ ВІДДАДУТЬ зганьбити знову:
Традицій наших, РІДНУ МОВУ!!
Хай окупанти пам’ятають,
Що у «Криївку»– тих пускають,
Для кого Україна – це Держава.
Хто щиро скаже: «Україні Слава!»
Кому ж у «ПАДЛО» це промовить –
Ганьба йому! На вхід відмовить!!
Який ти, УКРАЇНИ, депутат??
Для тебе ж ліпше – « РУСЬКИЙ МАТ»!!




Коли ти – української не знаєш,
Яку ДЕРЖАВУ представляєш?
Ось вам і приклад вже живий!
У стрій поставив РЯДОВИЙ!!
Чужого депутата!!!
А може просто, той злякався, без набоїв автомата?!!





















25.10.2010

неділя, 24 жовтня 2010 р.

Дорогами України



















Всі дороги в Україні
Ніби їх порили свині,
Будували б, як в Європі,
Але ж в нас всі «хитрожопі».

Тому й маємо дороги,
Як дніпровськії пороги.
Лиш одна є непроста
По ціні вже золота.

50 мільйонів «вклали»/вкрали,
Щоб гарант дороги мали.
І в костюмі від Версачі
Міг проїхати до дачі.





















13.09.2010

пʼятниця, 22 жовтня 2010 р.

Крим віддам і всю країну (відео)

Передбачення збулися –
Банда взяла владу,
Прикарманив Янукович
«Тушковану» Раду.

Наплював він на закони,
Купив собі «тушки»,
Тепер це вже не обранці,
А просто «игрушки».

Хто сказав, що депутати,
В нас усі народні?
Більшість куплені із них,
Які на все згодні.

Не було в нас депутатів,
Були кнопкодави,
Що не дбали про Державу,
Лиш про власні справи.

Зраду-пакт, щоб підписати
У «чорний» вівторок,
До Москви літав Вітьок
Мабуть разів сорок.
















Там дали йому вказівку,
Вчили, що казати,
Бо самому щось придумать
Треба «клепку» мати.

















У Харкові підписали-
Пакт, для нас «позорный».
Тому преса і назвала,
Той вівторок – «чорний».

Чому Харків? Не Полтава?
Не Київ – столиця?
Мабуть Дімочка Мєдвєдєв
Яєць теж боїться!

Для Москви Харків – плацдарм,
УНР згадаймо!
Як «брати» на нас напали
Все ж не забуваймо!!

Бандюки заздалегідь
Зал окупували.
І на кріслі Литвина
Мабуть так і спали.

Коли банда та рішила
Чорний пакт прийняти.
Опозиція сказала:
«Будем блокувати».

Тоді Путін Рим лишив,
Кинув гостювати,
Щоб васалу серед ночі
Вказівочку дати.





















І сказав тоді всім «Хам»,
Що кіна не буде.
Україна за ту базу
Хай тепер забуде.

А на ранок бандюків
Нагнали у Раду,
Щоби «тушки» затвердили
Державную зраду.

Демократи свої крісла
Прапором вкривали,
Януковські ж бандюки
Бійку готували.

«Рядном» якимось, комуністи,
Прапор той назвали.
Як зраділи януковці,
Ще й аплодували.

І тут час Литвина настав.
Всі голоси він Януковичу віддав.
Під охороною ведуть його до зали
Спортсмени-бандюки – регіонали.

В Литвина «рильце в пушку»
Про смерть Гонгадзе все він знає.
Тому то «Яник» на гачку,
Як карася його тримає.

Литвин зразу побілів,
Як яйця побачив.
Взяв з собою парасольки,
Мабуть передбачив.

Тільки слово він промовив,
Що той пакт не зрада.
Яйця в нього полетіли,
Як з пристрою «Град»а.

Литвин мовчки облизався,
Витер в яйцях писок,
Парасольками прикрився,
Зачитав той список.

ГАНЬБА! Гурт РОЛЛІКС (www.rolliks.com.ua)




Де Росія пропонує
Газу нам багато,
Вимагає ж Севастополь,
Геть забути НАТО

Коли час настав за зраду,
Кнопки натискати,
«Тушки» кинулись у бійку
Й прапори рвати.

І зконфузилася Рада,
І весь світ це бачив,
Як бандит із регіонів
Донія товкмачив.

Били так тих демократів,
Що й носи ламались.
Москві служать януковці,
Тому так старались.

Демократи були в шоці,
Лише дим пускали,
Усе чубились при владі,
Тому все й просрали.

Продадуть державу «гниди»,
Навіть маму з татом.
Віддав «Яник» Севастополь,
Віддасть й «Турбоатом».



















Він і Крим «братам» віддасть,
Україну рідну.
За це Путін обіцяє
«Крышу» йому гідну.


























За синхронність похвалив
Путін вже васала,
А в Азарова просив
Ще привезти сала.

Підписав «Яник» угоду
І без застороги,
Тож святкують москалики
Свої перемоги.



















Олігархам газ дешевий
Москві – Севастополь,
А бідному.., що робити?
Хоч вішайсь на «Тополь».

Об’єднайтесь патріоти!
Захистіть Державу!!
Вже сьогодні починайте
Цю святую справу!!!

08.05.2010

середа, 20 жовтня 2010 р.

СБУ-КГБ

Нещодавно в СБУ відбулась гулянка
І відомий спонсор був – Москва, Кремль, Лубянка..
Показали на весь світ, бачила й країна,
Як святкує СБУ, КаГеБістів зміна.

СБУ, як КаГеБісти,
Не те щось скажеш, можеш сісти.
І вже беруть, і вже саджають
Від кого ту вказівку мають?




Дехто мовчить, як риба в сітці.
Хто не мовчав – втопили в річці.
Той харківський Гонгадзе теж знайдеться,
Як влада геть ця забереться!




І скоро буде, як в Росії,
Про вільне слово тільки спогади і мрії.
А хто посміє вийти на майдани
Кийком по спині, в тюрму, в кайдани.

Виявляється упівці знали всі секрети
Де стоять наші «Кольчуги», як здали ракети.
І схопили історика, що УПА займався
В СБУ знущались довго, щоби той зізнався.

Де заховані у схронах бомби, автомати?
І які на москалів знали компромати?
Не дозволимо державні секрети відкрити,
А історики такі будуть в тюрмах гнити.

За Україну, за її волю ( 2 відео)

Десятиліттями нас ставили по різні береги.
Із школи вчили: бандерівці, упівці – вороги.
По радіо ми чули, з телепередач:
Бандера – це бандит, запам’ятай, зазнач.















Нас змушували вірить в небилиці,
Що то упівці людей вкидали у криниці.
Мільйони вірили в кремлівську пропаганду,
Вітали з незалежністю і Кубу, і Уганду.

Самі ж рабами були у Москви!
Я пам’ятаю це, а ви?
Свобода ціниться лише тоді
Коли здобута в боротьбі.

Бійці УПА це добре знали
За волю з ворогами воювали.
За рідний край, за Батьківщину,
За незалежну Україну!





Відвага, зброя, ось гаранти,
Коли повсюди окупанти.
Фашисти гади і поляки,
Тим більше москалі собаки.

І тисячі життя віддали,
Щоб ми Державу свою мали,
Щоб окупант не смів нам диктувати
На якій мові розмовляти.

В наш час, коли колона п’ята
Не визнає УПА, забороняє свята
Ми як повстанці мусим встати
І неньку-Україну захищати!




Слава Україні!
Героям Слава!

14.10.2010

вівторок, 19 жовтня 2010 р.

Зникне мова, зникне держава






Фундамент Держави – історія, мова.
За це і взялася – п’ята колона.
Зробити з нас хочуть слухняних «совків»
Без пам’яті мови – московських рабів.

Українська «яничарам» зовсім непотрібна
Вони мають свою «феню», для них вона рідна.
І суржиком володіють, матом добре криють.
Українську обіцяли, тому і прикриють.

Українську мову нищать багато віків
Може краще було б знищить донецьких «биків»?
Українцю! Маєш силу,
Захищай ти Україну!

Москалям відповідай мовою Шевченка,
В’ячеслава Чорновола, Лесі, Винниченка!
Українцю мій земляче, патріоте, брате,
Говори на українській, як навчила мати!

Не будь байдужим мій земляче!
Жде Україна, знай козаче!
Що ти піднімешся із «коми»
І скажеш: «Досить, досить – хами»!

Це наша країна і геть окупанти!
Нам не потрібні васали-гаранти.
Народ пам’ятає свободу, майдани,
Ми разом порвемо й московські кайдани!

 10.09.2010

Хто править нами українці?




Хто править нами українці? Так, окупанти!
Хоча вже не поляки і не німці.
Нащадки тих, хто знищив УНР,
Загнавши нас в СРСР.


Хто голодом зморив мільйони
І гнав в Сибір товарні ешелони
«С врагами, якобы, народа».
Союз розпавсь - прийшла свобода.


Злякались окупанти-комуняки,
Що їх притягнуть до гілляки,
Гуртом сказали: «Буть державі»
І всі лишилися в «управі».


Пофарбувалися у кольори національні,
Квитки партійні заховавши в спальні.
Роками ждали цю хвилину,
Щоб українцям вдарити у спину.


А ненависну їм державу
Москві віддати на розправу.
Підніжкою Москви уже сьогодні
Регіонали бути згодні.























А що хіба не окупанти?
Коли з чужими кольорами банти?
На груди ліплять коло серця,
А воду п’ють то з нашого озерця!


Мільйони українців у Росії
Не мають жодної надії
Відкрити школу чи газету.
«Хохлы, цените любовь эту».


«Мы вам Гулаг, Сибирь отдали
Вы ж благодарнее не стали.
Секрет для братьев мы откроем
Мы в «Русский мир» всех вас загоним».


























«Хохли» для них, то – біомаса,
У «Раша мір» – трамплінчик, траса.
Багато українців ще не знають,
Їх до паРаші заганяють.


А КаДеБіст, кличка – Кирило,
Навіть у Раду суне рило.
І заставляє «регіони»
За «Русский мир» прийнять закони.


























Кирило всіх нас запевняє,
Що Бог не чує, не сприймає,
Молитви мовою «хохлів».
Знайти прихильників зумів.


Що вірять в дурку КаДеБіста
Із хору Путіна соліста,
Що хоче знищить церкву нашу,
Нам навязать свою паРашу.


10.09.2010

Обіцянки Яника ( 2відео)

Обіцяв Москви «смотрящий,
Строить рай для русскоговорящих.
Голубой с дешёвым газом
Поимел вас с Крымом - разом!»




«Ты ещё не убедился?
И лишь ценам удивился?
Ждёшь по прежнему тот рай?»
Ну, братан, тоді чекай.


Коли до тебе серед ночі
Не давши навіть промити очі
Прийде інспектор і спитає,
А декларацію хтось має?


За що купив свою машину?
За які кошти вчиш дитину?
Тоді й згадаєш демократів,
Нагнувши януковцям матів.





Та прийде час, прозріють регіони
Їх ошукали, вже є закони.
Які дають їм право і не раз,
Підняти ціни і на гречку, і на газ.


На хліб піднімуть, комуналку.
Ну а зарплати? Спитай гадалку.
За вік пенсійний всі вже знають,
На років - 5, жінки «влітають».






































Відставку президента французи вимагали,
Коли лиш на 2 роки пенсійний вік підняли.
Тут піднімають на цілих п’ять,
А українці все мовчать.


На День народження, на свято
Мільйони викинув «наш тато».
В Криму гуділи, як ті трутні,
Щодень в них свята, в народу - будні.






































Мільйон йому лиш на забаву
Народу ж досить на чай, на каву.
Країна вся, Донецьк теж бачив,
Як у Криму гарант пиячив.


Пропив багато, як повернути?
Ціною газу – народ весь «взути».
Ось так гарант про всіх нас дбає,
Що розтратив, з народу здерти намір має.


Наш Яник їздив і в Китай,
А там сказали: «Так і знай,
Дамо ми 8 мільярдів
Лише впусти наших мігрантів».




















Спочатку будуть, як мігранти.
Потім, як ви, вже - окупанти.
І будем разом керувати
Є в Україні, що «урвати»!!!

















10.09.2010

Я в опозиції до влади

Я в опозиції до влади,
Пишу давно про їхні вади.
Писав про Кучму, Кравчука
Його б за «яйця» гавнюка.

За те, що зброю москалям віддав,
Союз якою світ лякав.
Про Юлю теж писав нечемно,
І не жалкую, недаремно.


















Вона прорив нам обіцяла
Сама ж у Ширку з зеком грала.
Спасибі, Фірташа все ж «взула»,
Коли при владі босом була.

А друг у Фірташа – наш Яник,
І він відкриє отой краник,
Щоб потекли в їхні «кармани»
З кишень народних «мани, мани».

Писав про Ющенка, довір’я,
Що втратив він, як гусак пір’я.
Розплодив тих «любих друзів»
І всім бандитам по заслузі.

Обіцяв тюрму, за грати,
Але всі вони пихаті.
Все жирують в Україні
Й вдячні «травленій скотині»/(бджоляру донині).





















Як бачим Ющенко не кращий,
А Янукович, вже покращив?
Підняв зарплати, знизив ціни?
Може завод відкрив в три зміни?

Працює влада на державу?
Розкрив Гонгадзе може справу?
І пенсії такі, як у Європі?
Та ні братан, ми знову в «ж…пі»!
























По Харківській угоді – дураки,
Віддали Севастополь на роки.
Ціну не підніму! Поклявся Яник,
То для лохів його був «пряник».

Обдурив народ він з газом,
А Росія візьме разом
Турбоатом, Нафтогаз
Не потрібно зайвих фраз.

Збанкрутують всю Державу,
Вже взялися за розправу.
Конфіскують у народу
Мову рідну та свободу.

Заженуть, як бидло в стійло
«Руський мір» для бидла – пійло.
Бач народ усе мовчить,
А пора обух сталить.

Де ж той Гонта, Кармелюк?
Де Мазепа, де Павлюк?
Де він той козацький дух?
А студентів вічний рух?

Боже наш, Христос, Маріє,
Хай народ вже наш прозріє.
І не дай нас ошукати
Ти, Маріє, Божа мати!

10.09.2010

неділя, 17 жовтня 2010 р.

Хто спасе Україну?




Що твориться в Україні,
Душа болить, друже.
Ти ж говориш про духовність,
Бандюкам - байдуже!

Бачиш, як вони плюндрують
Неньку Україну!
Давно Путін фінансує
Бандитськую зміну!!

Вибрав гідного васала,
Що продасть і маму,
А державі - Україні,
Викопає яму.

На іконі присягав:
Путіну й Кирилу.
Всім покажуть бандюки,
Яку мають силу.





Януковича в парламент
Двері не пускали,
Ніби зраду України
Вже передбачали.

Він з трибуни до народу
На Біблії клявся.
Україну об’єднати
Він пообіцявся.

Роз’єднав і продає
У московську зону (вливу),
А ти кажеш про мораль
З Божого закону.

Про що, брате, ти говориш?
Про яке кадило??
Ти поглянь яке в бандитів
Проросійське рило!!!

А ти знову про духовність,
Про попів, кадила!
Та бандитів лиш зупинять
Із тризубом вила!!!

16.05.2010

Моєму земляку – Тарасу

Спи Тарасе, спи земляче,
Не дай, Боже, встати
І побачить, що зробили
Свої ж супостати.

Як грабують твою Неньку -
Нашу Україну.
Ніби хочуть з неї склепать
Справжнюю руїну.

Як народ живе у злиднях
І як він бідує,
Та ніхто теє небачить
Ніхто і не чує.

Кажеш: «Самі обирали –
Президента, Раду.
Обирали та не знали,
Що чекаєм зраду.
















Перший зрадив,
Бо віддав- зброю в чужі руки,
А «кравчучки» всім роздав,
Щоб не мали скуки.

Він колгоспи розпустив,
Флот державний знищив,
І між крапельками бігав,
Коли дощ періщив.

Другий теж народ свій зрадив
Розігнав по світу,
Хоча більшість із них мала
Престижну освіту.

І Гонгадзе, теж він знищив
Давши ту вказівку,
Яку спритний Мельниченко
Записав на плівку.

Відбив Кучма острів Тузлу,
Про це мусиш знати,
Який «брати наші старші»
Прагнули відтяти.

Розповів тобі, Тарасе,
Які в нас обранці,
Не гетьмани вони зовсім,
А просто засранці.

Довго б люди ще терпіли
Та весь світ дізнався,
Як махлює «підрахуй»,
Тут терпець урвався.

І народ з колін підвівся
Заповіт згадали,
І в Києві, на Майдані
Мільйони встали.

Світ дізнався про Майдан,
Й влада мусить знати,
Що багато нас тут є
Нас не подолати!

І лунало над Майданом,
Що й в Донецьку чули:
«Ми – не бидло, ми – не козли,
Ми – України доньки й сини.»

Довели ми януковцям,
Що народ не бидло,
І обрали керманича –
Травленого видно.

Обіцяв той президент,
Що бандитам – тюрми.
Перший крок: універсал –
Бандюкам ноктюрни.

Обіцяв так президент,
На Майдані клявся,
І корупцію всю знищить,
Дать роботу мався.

Україну і Майдан
Він зганьбив і зрадив
Величезне довір’я
Народне він втратив.

Бо з бандитами грався
В якусь демократію,
Обдурив він народ,
А підтримав лиш братію.

Отака тобі, Вітюню,
Дяка від народу,
Більш не дав тобі народ
На правління згоду.

Розбрат, бійки,
Кульки в Раді,
І Мороза зневажали,
Як Іуду в зраді.

І народ його не вибрав
До нової Ради.
Не пробачили йому
Підленької зради.

Були й газові проблеми
Була навіть «ширка»,
А в бюджеті України
Величезна дірка.

Та настав час обирати
Четверту особу,
Що візьме відповідальність
І керування спробу.

Знову були фальшування,
Були «каруселі».
Попередження про Хама
Теж були веселі.

Чому Боже не даєш
Справжнього Гетьмана?
Це ж не примха для Вкраїни,
А велика рана.

Та все ж зек прийшов до влади
Чхає на закони,
І його благословили
Московські ікони.























Тільки став він президентом
До Москви подався,
Захищати історію
«Братню» обіцявся.

«Історію – ти назвав –
Поемою вільного народу».
Перепишуть ту «поему»
Не спитавши згоди.

А історію свою
Ми мусимо знати
І героїв України
Треба шанувати.

«Языку» він обіцяв
Дать державну «ксіву»,
Але в тебе на могилі
Все ж злякався гніву.

І студенти, і вся молодь
Мову захищає,
А міністра Табачника
Зняти вимагає.

Отаке тобі, Тарасе,
На цій Україні.
Спи, Тарасе, спи земляче,
Бо не час ще нині.

Розповів тобі, Тарасе,
України сину,
Щоб ти знав про нашу Неньку
Рідну Україну.

Знай, Тарасе, не забули
Твої заповіти.
Захистимо Неньку нашу
Бо ми – її діти.

«…І оживе добра слава, слава України…»

21.03.2010

Зажурилась Україна
















Зажурилися Черкаси,
Київ, Львів, Прилуки.
Заграбастав Україну
Зек у грязні руки.

Ще й на «трон» він не сідав,
А його вандали,
Серед ночі у парку
Шевченка ламали.

В мене сумніву немає
Він захопить владу.
І повернуться в країну
Всі бандити й гади.

І затягнуть Україну
До Союзу знову,
А чужими «языками»
Знищить рідну мову.

І тризуб він нам замінить
На пташок з дзьобами.
Знову стануть українці
Для них лиш хохлами.





















Забувайте про Європу,
Незалежність, мову
Малоросією буде
Україна знову.























Запанують москалики
По всій Україні.
Не одягнеш вишиванку
На свята, як нині.

Українськії Герої
Для них – всі фашисти.
Їх не люблять януковці,
Також комуністи.

І Шухевич, і Бандера
Для них лиш - бандити.
Українцям, як на світі,
Без Героїв жити?

Незалежність здобував хто:
В УПА, на майдані -
Шанси мають ліс валити
Десь у Магадані.

«Двуязычье» Янукович
Ввести намір має.
Герман – щира українка,
Йому помагає.

«Голубим» вона продалась
Тепер рідну мову
Хоче здати на поталу
Москаликам знову.

Янукович вже планує
Як « царство » ділити,
Як розтрачені мільйони
Швиденько «відбити».

Дачу, вкрадену в Держави,
Собі все ж залишу,
Решту можна віддавати
Москалям за «крышу».




















Що там дача – Межигір’я
Ви, за Крим забудьте.
І навіки з москалями
Знов братами будьте.

Шлях в Європу швидко вкриє
Януковська крига.
Вже в минуле відкотилась
Ющенка відлига.

Заслабким був бідолаха -
Ющенко у владі,
Не навів він лад в Країні
А тим більше в Раді.

Януковці вже святкують
Свою перемогу?!
В опозицію піде
Юлька мабуть знову.

Дух і Волю не зламає
Януковська зміна,
Вже не стане на коліна
Ненька – Україна!

Слава! ж , слава! тим Героям,
Що життя віддали!!
Щоб нащадки запорожців
Все ж державу мали!!!

07.02.2010

Злучка






















Відбулася зрада.
Юлька з Зеком обнялася,
В котрий раз на Україні,
Москва тому рада.

Москва Юлі обіцяла
Золотії гори.
Їй сардини подавала
В Середземнім морі.

Кремль Юлю умовляє,
Визнати абхазів,
Януковича підтримати
І братів хамазів.

Янукович так сумує,
Що втрачена влада.
Лиш одне його втішає –
Юльки підла зрада.

















Москалики просять Юлю
НАТО геть забути.
Президента обдурити
Й показати дулю.

Нафту й «кришу» пропонують
За ту «кляту» мову.
Знай, обдурять тебе Юлько,
Москалики знову.

«Трубу» просять їм віддати
Крим і незалежність
Все що лишиться, то – БЮТУ
Гарантуєм чесність.

Обіцяють газ дешевий
І дуже багато,
Щоб лиш Юлька відізвала
Свій підпис із НАТО.

Сама Юля добре вміє
Гарно обіцяти.
Тільки що, від того всього
Люди будуть мати?

І Вітьок життя покращив –
Собі і синочку.
Вигнав з партії Раїсу,
Як «нікчемну» дочку.

«Регіонам» – Україна,
Як дійна корова.
Була чесна там людина,
Це – Богатирьова.

Обіцяла Юлька людям
Величезні статки.
Чи ж отримають ті гроші,
Хоч наші нащадки?

То всім «блага» обіцяє
Різні там «прориви».
Маєм ціни європейські,
На зброярнях взриви!

Юля щоки надуває
Хоче в Президенти.
Янукович теж вже має
Від Москви патенти.

Знову зрада в Україні,
Або просто – «злучка».
Юлька каже: це ж – партнери!
Люди кажуть: – «сучка»!!!





















Так що Юля, ти, подумай!
Й перестань скакати!!
Бо за зраду все ж прийдеться
Крісло віддавати!!!

Роздуми про Україну

Життя дароване нам Богом
Усе збагнути, то – «за порогом».
Безмежний всесвіт не має краю.
Грішним до пекла, святим до раю!

А хто в це вірить?
Мало дуже!
Жорстокість скрізь! Ти бачиш друже?
Чому ж мовчиш?? Тобі байдуже???

А депутати навпаки:
Розкішні віли й пільги мають.!!
Не про народ, про власний зиск,
Вони лиш дбають.

Чому ж Ти, Боже, світ віддав
Дияволу у грязні руки?
Жирують в Україні бандюки
В народу ж розкіш – лиш злидні й муки.

Хто захистить Народ, Державу?!!
І де знайти на депутатів нам управу??!
Знов революцію робити?
Коли ж ми будем, як Європа жити??!

Подумай сам!
Лишень тоді,
Як перестанем на «братів кивати»,
Й своїх героїв станем поважати!

Для них герої бач не ті, що найдорожче у житті,
За волю України віддавали,
Що честь свою не проміняли
На привілеї і пости!!

І спромоглися пронести
Крізь пекло мук Гулагу:
Козацький дух, відвагу!
Й палку любов до України-Неньки!!

Тому й закрийте свої пельки!!!
Забудьте Крим і маяки!!
Вже не загнать вам в Соловки
Наш вільний дух свободи!

До волі ж прагнуть всі народи.
Навіть малі, не хочуть жити у ярмі!
Тож пам’ятайте друзі, й на одинці
Не росіяни ми й не німці!
Тим більше не «хохли»!!
Ми – Українці!!!

07. 12. 2008р.

Россия, Европа и газ

Путин дал команду «фас»
Миллер выполнил приказ – Украине закрыл газ
«Хохлов» заставим мы теперь
Забыть где в Европу й НАТО дверь.

Зима, морозы, холода,
А газа нет, это – беда
Европа мерзнет, просит газа
Но кран закрыт и «до отказа».

Нас уважать Европу мы заставим,
Когда без газа их оставим.
И лишь тогда дадим им газ,
Когда признают и «осетов» и «абхаз».

Поляки – «пшеки» «обарзели»
Паны «ракеток» захотели?
Поляче, пане ты остынь,
Не-то напомним, где Катынь.

«Патякают» прибалты – «раскатав губу»
Но мы их обойдем и морем проведем трубу
Нам Меркель – «сваха», Коль – «камрад»
Он в деле этом помочь нам рад.

Америка нам тоже «не указ»
Возьмем мы Грузию и весь Кавказ
Империю России возродим
Мы на колени всех поставим, потом лишь газ дадим.

И «братьев» мы «хохлов» не забываем
То вентиль перекроем, то цены подымаем
Хотят они «Державой» быть
Тогда должны в тройне платить.

Хотите газу, но тогда
Нам Севастополь навсегда!
Если дешевле чуть, хотите?
«Трубы» кусочек отдадите.

За цены на транзит и думать вы не смейте
Ведь мы же «братья», « совесть же имейте»
«Содрать» хотите вы за базу и за флот?
Но это ж ваш от запада оплот.

А за дешевый «хохлы», газ
России нужен Крым, Донбасс
Ах, не дадите?
Тогда 400 + 50 платите!

Европа платит 200 + транзит
Но для «хохлов у нас закончился лимит
«Хохлы» должны усвоить и понять
Под нашу «дудочку вы будете «плясать».

Нет, хватит, Украину унижать!
Мазуриками и ворами обзывать
Ведь Украина всей Европе доказала
Что газ она не воровала.

Запомните вы, братья, россияне,
Мы все браты и все славяне,
Но Крым и Тузлу вам не отдадим
И Украину – неньку защитим.

А если станем мы с тобой
Стеной за наше государство
Тогда не сможет нам хамить
Россия – проявив имперское коварство.

Тож, пам’ятайте, москалі
Є Українці на землі
Не Малороси, й не «хохли»
Ми Українці є, й були!

21. 01. 2009р.

Поэма – истории запутанная схема

Однажды, как-то невзначай
Решил попить я с другом чай.
Тут разговор у нас завязался,
И я тогда ему признался,
Что стих недавно написал.
Он попросил, чтоб прочитал.
Тот день катился до заката
Я даже помню эту дату,
Двадцатое было число.
Сквозь занавеску к нам врывалось
Весны апрельское тепло.
Ничто грозы не предвещало,
Но друга бледное лицо
Какую-то тревогу вызывало.
Это – Знаменье!
Прямо в лицо – сказал бы нам кацо.
Никто не мог предположить,
Что с нами «адвокатик» будет жить.
Нам с другом он не говорил,
Что «адвокатские дела» творил.
И мы о тех делах не зная,
Все наслаждались ароматом чая.
На стол упали капли чая-янтаря,
За дом соседа закатилася заря,
Я вытер стол и в руки взял стихотворенье
Раздумий боль – пера творенье.
Немножко даже волновался,
Но ни на грамм не сомневался
О правде слов моего рассказа.
Она горька, но все же
- Ценнее бриллианта и алмаза.
А лож сладка, но она собою
Не заменит правду никогда!
Так помни друг, что истина дороже
И правду нужно говорить всегда!
Вот так в раздумьях не спеша
Читать я стал повествование «вирша».
Я только начал мысли излагать,
Через минуту, чтобы не соврать
Зашел и друг наш – «адвокат»,
Он не из робких был ребят.
Слегка прищурил он не русские глаза,
Потом лишь в них появится – защитника гроза,
Но слушал он вполне достойно
Он даже не перебивал.
Я ж продолжал:
- А рассказать хотелось вам
Об отношеньях русских к нам
Как говорят они – «хохлам».
Как Путин Крым забрать грозился
И даже «гад» не извинился.
А знаете, что Дума предложила нам за НАТО?
Вы думаете – дружбу, газ и злато?
Какие вы наивные ребята.
Берите выше – родного «тата»!
И лишь спросив:
Куда же вы? Зачем же в НАТО?
Хотите? Путин будет вам как «тато».
Он «добрый», Тузлу ж не забрал.
А то, что газ перекрывал
И, что ракетами грозился,
Так уж простите, он забылся.
Забыл?
Ведь Украина – государство!
И в лету кануло то царство,
Что залило Батурин кровью.
И «Січ» сожгло у понизовью
Седого славного Днепра.
Тогда напомнить вам пора –
На чьих костях построен город для Петра?
Как «вільний дух козацтва»!
Вы заменили на «кріпацтво»!!
Названье Русь – себе забрали,
А нас вы Малоросами прозвали!
Последнюю строку я дочитал,
Взглянул я на друзей и не узнал.
В них был испуг, а может шок
Как-будто их ударил ток.
Затихло все, как после взрыва,
Лишь у друга шевелилась грива,
А «адвокат» не мог понять,
Как речь ему свою начать.
Ведь стих на украинском языке!
Но прост секрет – он в материнском молоке.
И украинского не зная,
Он ринулся в защиту того края,
Что люди «зла империей» назвали
И рады были, когда оковы ее пали.
Тут «адвокат» лицом переменился
И стиснув зубы в «судью» он превратился.
Давай меня бранить и поучать
И речи философские толкать:
- Как смеешь, Ты, и твой народ
Так говорить, ведь было все наоборот.
- Это «хохлы» на царствие московское напали,
Названье Русь себе забрали,
Потом в свой Киев убежали.
И вообще, кто Ты такой?
Нарушить Ты решил
Империи истории покой?
А виноват наверно, я лишь в том,
Что правду я осмелился сказать
Своим «хохлацким» языком.
О чем годами мы не смели даже знать.
На украинском запрещали думать и писать.
Ну а «судья» не унимался:
Как смеешь Ты? И почему?
В политике Ты «ковырялся»?
И как хватило совести й ума?
Ведь за такие вот слова
Тебе же светит Колыма.
А Путин сможет!
Вас в империю загнать,
Тогда уж точно, всем тюрьмы не миновать.
Когда под «дудочку» продолжим мы плясать,
Свою державу мы не будем защищать!
Тут я вопрос «судье» задал.
Он безусловно отвечал.
- Так прав я, или же не прав?
«Судья» сознался:
- Да Ты, конечно в этом прав.
Но усмири Ты, свой поэта нрав.
Ты «братьев» и политику не трож.
Твои стихи у «братьев» вызывают дрож.
Пиши уж лучше о цветах,
О солнце, ветре, что гуляет на лугах.
Пиши о стае голубей,
О чайках, синеве морей.
Только о ПРАВДЕ ты, не смей!
Зачем тебе то ворошить?
О прошлом вам, давно пора забыть.
Конечно, память можно потерять,
Свою историю не знать.
Но тут вопрос приходит сам.
Потом не стыдно будет нам?
Что мы под «дудочку» плясали,
Сами себя не уважали?
И это ж правда – Бог ты мой!
А если станем мы с тобой,
Стеной за наше Государство,
Тогда не сможет нам грозить
Ни Путин, ни другое царство!
А истина – совсем простая,
Пришедшая от основанья Рая
- Преумножай свое и защищай,
Но на чужое рот не разевай!
И «братья» наши это знают,
Что на чужое зарится – грешно!
Но говорят нам: - А где оно?
А Путин так, сквозь зубы процедил
Когда он с Бушем говорил:
- Ведь это всё и было наше,
Кусок Хрущев подарил Маше,
А перед этим, землю эту нашу
Татарам сдали мы на пашу.
Затем полякам в аренду дали,
И лишь потом «хохлы» ее заняли.
- А где ж «хохлы» те раньше были?
Тут Буш не выдержав, спросил.
- Возможно, там они и жили.
А Путин все под знатока – «косил».
- Но мы их редко там встречали,
Поэтому почти не знали.
И после этих заявлений
Наш «МЗС» все ждет каких-то разъяснений.
Парламент наш и вовсе «кульки» надувает
Нигде такого в мире не бывает.
Позор парламенту «ганьба»
И в скором будущем придет ему «труба»
А что ж «судья»?
Он в правде слов моих не сомневался
И даже раз об этом он признался.
Но не стерпел и дал он волю возмущеньям
И снова приступил он к обвиненьям:
- Ты как посмел, такое вот писать?
- Как это удалось Тебе узнать?
И вообще, как смеешь Ты?
Твои ведь это старшие «браты»,
А Ты так грубо и на Ты!
А сколько «желчи» й прямоты.
Как смеешь Ты?
Откуда знаешь правду Ты?
Ведь только русские для вас
Историю писали,
А правду о своих грехах
В архивах КГБ держали,
Под грифом сов. Секретно.
И заставляли вас любить их беззаветно.
Но зла империя упала,
Архив открыли, страна узнала
И ахнула, увидев эти злодеяния.
Вам «братья», все ж придется
Просить у Бога покаяния.
За тысячи замученных и убиенных,
Детей и женщин и военных,
За геноцид и голод в Украине миллионов!
А сколько в лагеря ушло товарных эшелонов?
С врагами якобы народа.
А вспомните, с какого года?
- При Путине! Архивы снова вы закрыли.
И сразу вы нам запретили
Историю свою писать.
Зачем «хохлам» о себе знать?
Но тут не буду я молчать!
Стихами буду правду сообщать.
И знать об этом все должны!
- Когда без «почвы», без вины
Великий режиссер страны
Был обвинен и осужден
В украинском национализме,
А почему не в русском шовинизме?
И парадокс состоит в том,
Что Параджанов был армянином.
- Как по доносу, какого-то злодея
В Сибирь заслали дедушку Андрея.
И лишь потом публично оправдали.
За смерть его,
Аж пуд пшеницы, моей бабке дали.
Не перечесть всех ваших «братья», злодеяний.
Да нет у вас и оправданий!
И каяться вы не хотите,
Вот, вновь ракетами грозите!
- А душа моя болит,
Обращаясь к Богу.
Усмири ты тех «братов», что хотят чужого.
И пусть «защитнички» все знают –
Народ весь русский я не обвиняю.
Ведь не народ в бедах этих виноват,
А «кермачи» –
Цари, секретари и КГБисты,
Ну, словом – палачи.
Ведь не народ ракетами грозился
А Путин, сам себе – царем приснился
И начал он:
Донецк возьму, Крым не отдам.
И Харьков тоже будет нам.
А будете «пищать», «трубу» закрою,
И все границы я вам перекрою.
А кто сказал, что не смогу?
Тот гонит полную «пургу»,
Нет, я смогу!
И снова наложу на ваш язык табу.
«Царь» вдруг насупил брови:
- Вы что там русских давите до крови?
В Сибирь хотите? Так мы сразу,
Всех вас отправим по приказу.
А Крым отдайте лучше сами.
И мы останемся «братами».
Любить вас будем, как и прежде.
Зачем вам эта «незалежнисть»?
А наш «судья», «защитник» и «адвокат»
Мои стихи принял за бранный мат.
Сначала он решил анализ провести,
Затем уже – итоги подвести.
Анализ желчи провел он сам – и очень строго.
И сделал безнадежный приговор –
Ну очень много!
И так уверенно сказал,
Хоть я мочу ему и не сдавал.
И тут азы он философские вдруг вспомнил,
О чувствах злых и добрых мне напомнил.
А мне хотелось все спросить:
- Как можно так на свете жить?
И Родину свою, чтоб не любить?
И зачем «защитник» ты язвишь?
О желчи и чувствах говоришь?
И в это время –
С выраженьем умного лица,
Ты вспоминаешь нашего Творца.
Но «адвокат» готов любому доказать,
И даже ту страничку показать,
Где все записаны законы и заветы,
Где нам даны на все ответы.
Он говорит, что все их прочитал,
А вот какие исполнял?
Тут «адвокат» и замолчал.
Наверно вспомнил все же –
Других судить – грех тоже.
Судить, как видно он мастак,
И все ему не то, не так.
Спросил меня он очень строго,
Язык бы развязался и у немого:
- А как ты мог, в твои-то годы?
Так написать про те народы?
Что Пушкина, Коперника нам дали.
А что когда-то миллионы истребляли
Так это ж было так давно.
И если бы не Горбачевское «пятно»
Вы никогда бы не узнали,
Как души те невинные страдали.
И даже не смотря на это
Я верю мы – славяне,
Возможно даже и браты.
Но Путин, ведь не прав же ты!
Зачем ракетами ты начал нас пугать,
Наметил план – какие города
У нас ТЫ будешь забирать.
«Братан», не нужно так рубить сплеча,
Знай, Украина защитит себя от палача!

А моя душа опять
Обратилась к Богу
Усмири ты тех «братов»,
Что хотят чужого.
 
07. 05. 2008p.

«Братам»

Нет, Мы заставим!
А нужно, на колени всех поставим!
Пример – Чечня «мочили и в сортире»,
«Браты» ж не поняли, что Мы сильнее в мире.





















Тогда – «мочить их газом, молоком и мясом»,
Что б не успел моргнуть «хохол» и глазом.
И «разведем зарвавшихся «хохлов»,
Газопроводом, Крымом, как «лохов».

А упиратся будут – все взорвем,
Грузинов тоже – Мы к порядку приведем,
Что б знал кацо, что место в СНГ,
Забыл где НАТО и Европа где.

Туркмен-Баши весь газ отдаст ведь только Нам
И снова цены Мы поднимем тем «братам»,
Да и пора, братишки, всем под «крылышко» вернутся,
Пасть на колени и перед Путиным прогнуться!

Вот видите, какие в нас «браты»?
Они – «великороссы», ну а ты?
Не уж-то, как Иуда, Украину ты продашь?
Парламент для воров и зеков ты отдашь?

А выбирать придется между честью и колбасой,
И совесть на весы поставить нужно нам порой,
Но помни, Украина, как и Мать – одна у нас,
Так защити, Отчизну в трудный час!

26. 01. 2006р.

Любим друзям

Україну і Майдан ви зганьбили і зрадили,
Величезне Народне довір’я ви втратили.
Ви з бандитами грали в якусь демократію
Обдурили Народ, а підтримали братію.

Розвели теревені ви з «регіонами»
Які куплять Мороза і де-кого з Вас мільйонами.
Не хотіли Ви чути голос Народу,
А мерщій підписали зради - угоду.

Кому вірили Ви, кому довіряли?
Та вони ж Україну усю грабували!
І не стримають їх - універсали
Бо на них вони просто – начхали.

Тепер знову вони у корита
А у наших «любих друзів» карта бита
Ви ж втратили все, та зневажили Юлю
Тепер маєте пшик й Януковича дулю.

Не простить вам Народ і нові Покоління!
За той Втрачений шанс, за Майдан, за Терпіння!!
Що бандитів ви знов допустили до Влади,
Не простить вам Народ і не буде вам Ради!!!

Про Владу та Верховну Зраду

І знову в Україні безлад, чвари
У Раді – зрадники, бандити і кидали
Собі життя вони покращили ще вчора
Все українське нищать, знищили Гонгадзе й Чорновола…

За це вони всі пільги Кучмі повертають
Не про народ, про власний зиск вони лиш дбають
Народ для них – «толпа» і «бидло»
Та й по закону жити їм уже набридло.

Купивши суд, закон для них, як те є дишло!
Так крутять ним, щоб лиш по-їхньому все вийшло!!
Купують все вони – «червону мантію» й Верховну Раду
Мільйон за підлість віддають, а п’ять за зраду!!!

Чужий «язик» для них миліш, як рідна мова
Питаєш – честь? Про що розмова?
А незалежність їм – «більмо на оці»
Дай 300 голосів в «Союзі» вже у цьому році!!

Посада Президента їм, як в горлі кістка,
Вся Влада – в «біло-голубих»!
Для них була б найкраща звістка
Сам Янукович, всім від бубликів баранки роздає,
Обдурить Ющенка, а потім знову руку подає.

Шапки з народу він раніше все знімав!
Прийшов до Ради – життя народу покращити обіцяв!!
Тому «братан» пора і за «базар відповідати»,
Народ є сила, яку не можна зневажати!!!

25. 04. 2007p. 

О, Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни! (відео)

О, Боже, Боже, милостивий
О, Господи, ти нам єдиний
Та що ж твориться на Вкраїні,
На моїй любій Батьківщині.
Нема спокою в ріднім краї,
Де «тля» збирається у зграї,
А комуніста та есдека
Влаштує все – і тупість зека.
Який «ганяє порожняк»
А з ним Ахметов, з ним «Кидак»



А «конотопська відьма» до кремля усе літає
Та брудом Україну поливає.
До того самого кремля,
Що приласкав і Білоконя, й Бакая,
Що ціни нам на газ все піднімає
Та й Тузлу й маяки не забуває
Яка там Тузла, який захват?
Та бійся Бога, тож – «старший брат»,
Якій про українців стільки дбав
Сибір, Гулаг – все віддавав.
Тому й по «братськи» мусим жити,
Не тільки флот треба ділити,
Донбас, Одесу той же Крим,
Газопровід? Та Бог із ним.
Зате з «братками» на вік разом.
«Сказал чувак – мочить их газом»
Та вже не та братам у нас Вкраїна,
Народ згуртується й не стане на коліна!