субота, 21 січня 2012 р.

ГЕРОЯМ КРУТІВ

У тім далекім вісімнадцятому році
На першому до Волі кроці
На   УНР Державу молоду
Росія кинула червоную Орду!
Ті окупанти сунули із півночі і сходу,
Як допомога «братнього» народу
Під гаслами: «земля – селянам!»
Свободу в’язням уркаганам!
Робітникам заводи, ЩІ!
ХОХЛИ принишкли, і в кущі!
В таких і хата чомусь скраю!
Бог не бере таких до раю!
І лиш студенти-патріоти,
Які в спромозі кинутись на ДОТИ
На зустріч вийшли тій Орді
В свої ще роки молоді.
Під Крутами в нерівному бою
Там захищали землю, честь свою!
Було їх 300, як спартанців.
Їм би дівчат любить,
Ходить на танці,
А їх відважні, юнії  СЕРЦЯ
За Україну бились до кінця!



Це наші Спартанці!
Це наші Герої!
Москва запевняла – Петлюри  «ізгої»
Недолюбили, недожили
І найдорожче - Життя віддали.
Щоби нащадки сказати змогли:
- Я, УКРАЇНЕЦЬ!
Я, маю ДЕРЖАВУ!
Яку не віддам москалям на розправу!


А  ЩО  ЗМІНИЛОСЬ   ЗА   РОКИ ?

У  тих  буремних  вісімнадцятих  роках
Росія  в  Україну  на  штиках
Червоную  принесла нам чуму.
Де ж була влада і чому
Лише  студенти  й школярі
Під  Крути вийшли в тій порі?
А  що змінилось  за   роки?
Скажіть будь ласка, земляки,
Що, серед нас нема  хохла,
Який  тризуб  замінить  на  орла?
Питаю  щиро  я  у  вас
Колона   5-та  не  Донбас?
Чи  вийдуть  нинішні  рекрути
На  зустріч  москалям  під  Крути?
Бо  вже  не  хатки - віли  скраю!
Бандитській  владі  не  потрібно  раю!
Так  що  ж  змінилось  за  роки?
Росія  знову  травить  нам  байки
Про  «руський  мір», єдину віру,
В  овечу  шкуру  не  сховатись  звіру!
Їх  наміри  давно  відомі --
Пока  ті  демократи  в комі
Вернути  Українців  в  малороси!
Традиції забрати, мову
                               
А  Україні — ярмо  знову!                          
Це  неповага  до  народу,                     
Який  омріяну  свободу
Роками  й кров"ю  здобував.
Лиш  «старший  брат»  на  те начхав.
Ось, на   трубу  вже  зазіхає,
І  Крим  відтяти  намір  має,
Донбас  і  Харків  теж  у  плані
Це  все  вони – «брати  кохані».
Земляче, побратиме, друже,
Прокинсь  скоріш, невже  байдужа
Майбутня  доля  України?
Хай  прийдуть  в  душі  наші  зміни.
Є  в  Україні  патріоти,
Які  сповідують  чесноти,
Як  той  біблійський  Мойсей
Спасуть  народ  свій  геть  усей!
Вони  беруться  вже  за  справу,
Щоб  захистить  нашу  Державу
Від  тих  підступних  ворогів,
Які  вдають  з себе  братів
І  пропонують  дружбу  щиру,
Тримаючи  війни  сокиру.
І  слава  Господу  Ісусу
Не  всі  продали  свою  душу.
Ще  є  на  світі  українці.
Їх  імена  вже  на  сторінці
Історії  карбує  час.
А  чи  згадає  хто  про  нас?
Звичайно  ж  ні!
Коли  байдужі  у  лайні
Історію  забувши, мову!
У  рабство  віддамося  знову!

Немає коментарів:

Дописати коментар