Я БУДУ ГОСПОДА БЛАГАТИ

На цій землі нічого вічного немає,

Роки летять, життя спливає.

І кажуть, що й землі кінець крадеться,

А може змилується Бог і все минеться?!

Звертаюсь часто я до Бога.

Чи вірно вибрана дорога?

Чому так склалась моя доля?

Сам завинив, чи Божа воля?

Чи справедливий з  донечкою був?

Чи все віддав, чи не забув…

Добром  наповнити їй душу?

Про майбуття її подбати мушу.

Чи Бог пробачить ті гріхи?

Яких не мало накопилось за роки.

Чи кривду вибачить матуся?

За це я Господу молюся.

Коли образив, прошу слізно -

«Пробач матусю, ще не пізно

Пробачте, мамо, за все зразу

Може де скривдив, пробач образу.»

Пробач за все свого, ти, сина

Ти найдорожча, ти єдина!

Ти мою душу розумієш

Своїм сердечком її грієш.

Я буду Господа благати,

Щоб дочекалась мене мати.

Здоров"я Боже, ти їй дай

Бо ще не час відвідувати рай.

Хай поживе ще моя мама

І хай загоїться та рана,

Від чого серденько болить,

Я буду Господа молить.

23/12/2011 рік