Тарас Шевченко: До ста днів окупації (відео)

Не всі наші земляки
Інтернет ще мають,
Що творить "наш" президент
Багато і не знають.

Тому хочу розповісти,
Кому це цікаво,
Поки ще не відібрали
В мене таке право.

А події відбувались
Не в фільмах про жахи.
Їх ніхто не передбачив
Навіть ті монахи,

Які Вітю лікували
Від яєць та стресу.
Лиш про ногу повідомив
Вітьок нашу пресу.

І що воно за гарант,
Що яєць боїться?
І свідомість може втратить
Коли те присниться.

Дверей став тепер боятись
У Верховну Раду,
Вони йому нагадують
Про державну зраду.

Хто шепнув дубовим дверям
Хам готує зраду?
І закрийте перед носом
Вхід Іуді в Раду!

Підла зрада відбулася
У Харкові місті.
Повідомили ж про це
Московськії вісті.

Потім в Страсбург полетів,
Захищать державу?
Заперечить геноцид,
Здать Москві цю справу.

Може дійсно не було
Геноциду – мору,
А мільйони повмирали
Від якогось кору?

Геноцид він скасував,
Вкрав в держави «хату».
І мовчав, як будували
Памятничок кату.

В Запоріжжі вшанували
Сталіна катюгу.
Янукович, бач дозволив,
Бо памятник другу.

Вітя був у Вашингтоні
Обамі вклонився.
І останнім, що було –
Ураном ділився.

Із Москвою вже ми дружим
Навіщо ж нам зброя?
А що Крим хочуть забрати
Так «сдадим без боя».

Перед тим, як запросити
Мєдвєдєва в гості,
Демократам намітили
Поламати кості.

Бандити ламали в Раді,
Тепер прокурори,
Виясняють у побитих,
Які ще терори,

Намічають демократи
До приїзду Дімки.
Може десь уже підклали
Шашки або й мінки?..

Запросив до себе в гості
Дімона Вітюня.
Обіцяв дощу не буде
До кінця «июня».

Не послухалась погода
Наказів Вітькових,
Не злякалась і пострілів
По хмарах військових.

І за Харкіївськую зраду
Так їх поливала,
Ще й вінком, вже знаменитим,
«Хама» налякала.

Тільки стрічку він поправив,
Вінку поклонився,
Той вінок, як навіжений,
На нього звалився.

Замахав руками Вітя,
Думав знову двері,
Це «показывать не сметь»,
ЗМІ сказали в сквері.

Конференцію провести
Після всього мали
Скатерками, килимами
Скрізь позастеляли.

Діма висунув з під столу лапи «ведмежачі»,
В стелю десь дивився,
Поки цар той межигірський
ЗМІ про щось хвалився.

Похвалився, що вже в школах,
Мова буде «руська»
І державна не потрібна
Краще – гагаузька.

Нам історію писати
Будуть росіяни,
Бо самі мабуть не знаєм,
Чиєї ми мами.

А героєм знову буде
Морозов Павлушка.
Українці, підставляйте
Під локшинку вушка.

Пресі вже забороняють
Правду говорити.
Змусять, як було при Кучмі,
По темниках жити.

Право мітинги проводить
Маєм лиш в кошарах,
А хто вийде за їх межі
Буде спать на нарах.

ЦеУ «Парус», як отримав,
Полетів до Львова,
Ніби там його цікавить
Стадіон-будова.

Окуповувати прибув
Галич Янукович,
Олігархів всіх привіз
Буде й Абрамович.

Україну окупують,
Донецькі з москалями,
На це Путін вже отримав
Дозвіл у Обами.

Коли Вітя в Львів прибув,
Пригнали масовку,
Що «визжала», скандувала:
«Любим тебя и Путина Вовку».

А «Свободу» в кут загнали,
Лупили кийками.
Дух і волю не зламають
Донецькії хами.

Ту «Свободу» в кільце взяли
Беркут із Омоном,
А людей ногами били,
Лякали законом.

Про які закони мова
Зараз може бути?
Конституції статті,
Можете забути!

Паханат тепер у нас
«Поняття» – закони.
Пахана ж благословили
Московські ікони.

Ось тому він і співає,
Коли настрій добрий має:
«Адын палка, два струна
Я хазяин всэй страна»!

Сотні кличок має Вітя:
Хам і Шрек, Бульдозер.
Продасть неньку – Україну
Єнакієвській лузер.

Не зупиниш, той Бульдозер,
Гаслом із плакату,
Та в УПіВських схронах маєм
Кулемет, гранату…

Хай не думає «гарант»,
Що все так минеться.
За все, що вчинив,
Відповідать придеться.

Попередження були вже –
І яйця, і двері.
І вінок на нього падав
Над Дніпром у сквері.

Гріх великий, коли зрадиш,
Землю Богом дану.
Час прийде відповідати
Царьку-уркагану.

На 100-денний ювілей,
Бандитів у владі,
Господь блискавкою вдарив
По Верховній Зраді.

Вдарив так, що світло згасло,
Навіть табло – «Рада»,
Бо там знову готувалась
Слідуюча зрада.

Захищать народ ти мусиш!
Державу і мову!
А ти все повіддаєш
Москаликам знову.

А своїм бандолігархам
Янукович скаже:
«Непокірні зразу в чергу»,
Де тюрма покаже.

Ще раз хочу всім сказати
Отим демократам,
Що гризлися, як собаки,
А з ким та брат з братом.

І з бандитами чомусь
Грались в демократію
Все просрали, отримали ж
Донецькую братію.

А тепер вони всі в шоці
Віддали всю владу
Не змогли вони навести
У державі ладу.

Наостанок ще додам
Тим же демократам,
Коли б вони це читали,
Послав би їх матом.