Тарасе мій земляче

Я родився у тім краї, де Шевченка ноги
Обходили, оббродили всі стежки й дороги,
Де малим він у Лисянці вчився малювати,
Й де ходив він на край світу сонце зустрічати.

І пив воду я з криниці, з тієї ж, Тарасе,
Що й тобі вона давала спрагу гамувати.
Ой, як вдячний я, Тарасе, за тую краплину,
Що лишив ти в тій криниці – таланту і сили.

І як довго ж та краплина зріла в моїм серці,
Набиралась вона сили, як води озерце.
Тож, Тарасе, мій земляче, благослови, рідний.
Щоб я зміг щось написати і був тебе гідний.