І знову «Янголи»
Дали
нам звістку:
-Плануємо до Назаре,
Та Алкобаса поїздку.
Зібрались
дружно
Українці
у мандрівку.
Підписано
у «турбюро»
Вже
водію путівку.
В
дорозі весело було,
Та голосно співали,
За
участь в конкурсах
Лимони нам давали !
Із сонечком
Зустріло нас
Це
легендарне
Місто
Алкобаса.
Його
назва пішла
Від
двох річок,
Що з*єднались
В
міцний потічок.
Дивує
споруда,
Це той монастир
В якому Інеш
Читала Псалтир.
Легенду
кохання
Педро й Інеш
Почувши її,
Поневолі
зітхнеш.
Про те кохання
неземне,
Яке
закінчилось трагічно,
Але у пам*яті
народній
Залишиться
навічно.
На
обрії з*явилось
Місто
Назаре.
І теж з
легендами,
Та дуже давнє
і старе.
У
центрі Назаре
Стоїть
Ігрежа,
Звінниця в ній
Неначе вежа.
Собор
збудований
За
рицарських часів.
І
промайнули сотні
Вже віків.
Та
португальці
Гордість мають
!
Традиції
свої,
Історію
оберігають !
У Храмі тому
Зберігається
святиня,
Що
Йосип змайстрував,
Марія то –
Богиня.
Існує
легенда
І кажуть –
правдива,
Що Діва Марія
Творила
тут дива.
Погнався за оленем
Відважний
юнак,
Та в прірву
сягнув
Той звір –
одинак.
До
Матінки Божої
Мисливець
змолився,
І кінь як
стриножений
Враз
зупинився.
Так легінь та
олень
З*єднались
в граніті.
Про
диво таке
Знають
в цілому світі.
Як зачаровує
Нас океан.
Притягує,
манить,
Як в церкву
прочан.
Тут хвилі
Закохані
у небеса,
І витворяють
Такі чудеса
!
Вони
відправляють
Свої
поцілунки
Хмаринкам
біленьким
У подарунки.
Ось той маяк,
Що на краю.
Милуюсь
океаном
І біля нього
я стою.
День
промайнув,
Як та година.
Ми в Португалії
далекій,
Українці !
Як та родина !!!
Португалія 25.02.20р.
А.Panchenko
