Закотилось Межигірське
«Сонце ясне» у Москву.
Привітав «царя із троном»,
Обіцяв «язик» законом,
Одним помахом руки,
Узаконить на віки!!
В Огарьово на тій дачі
Яник в шоці, ледь не плаче.
Дві години він благав,
Щоби цар добрішим став.
Зняв табу на ціну з газу
І по-царському наказу
Відмінив війну із сиром,
Ціни з газом, рішив миром.
«Цар» поглянув знизу вгору:
«Нет, плати по-договору!»
Хам прогнувся, в позу став
І «Царю» пообіцяв:
«Губернаторів я матом,
У Сибір пошлю етапом!!
Щоб навчились в москалів
Не вставати із колін!!!»
Цар лише насупив брови:
«Повернемось до розмови,
Як в Союз Євроазійський,
Приповзе Хам-Межигірський!
Тоді й будемо гадати,
Як із газом поступати!!!
(Облизався тупий Хам
Лиш почухав свій «казан»)
Ми надію тверду маєм,
Що тебе ми доконаєм,
Й віддаси нам Україну».
Тобі ж зробить домовину,
Той народ, що прагне волі,
Банду геть! «Терпіть доволі!»
Й понесе тебе Дніпро
Як непотріб, як лайно
В Чорне море де акули
Розімнуть на тобі скули!!!