Десь у небі з Кобзарем
Ангел розмовляє
Та й про долю України
Тараса питає.
"Як ти думаєш Тарасе,
Що з народом буде?
Зашморг кинули на шию
Ворожії люде".
Тарас з сумом відповів
Ангелові щиро:
"Я колись вогнем горів
Нелюдам на диво.
Гірко бачити мені
Рабськую недолю
Господь кличе знову всіх
Здобувати волю.
Посилає до народу
З Музою провидців
Надихати люд простий
Мудрих очевидців.
Є таланти в Україні,
Душу викладають,
Для мільйонів українців
Вулканом палають.
Ось Титан – Костенко Ліна,
Дар від Бога має.
Святе небо, як атлант,
Над всіма тримає.
І єднає українців
Від Сяну до Дону
Пропонує всім дістати
Шляхетність із схрону.
Закликає їх у бій
За волю й свободу
Відстояти терен свій
Від хамського роду.
Супостати Україну
Штовхають до ями.
Захищайте ж рідну Неньку
Бог Святий із вами"!
Ангел ствердно відповів:
"Богу ж не байдуже
І народу в боротьбі
Допоможе, друже"!
25.02.2011
