вівторок, 25 лютого 2020 р.

МАНДРІВКА ДО НАЗАРЕ ТА АЛКОБАСА





 І  знову  «Янголи»
Дали  нам  звістку:
-Плануємо  до  Назаре,
Та  Алкобаса  поїздку.

Зібрались  дружно
Українці  у  мандрівку.
Підписано  у  «турбюро»
Вже  водію  путівку.


В  дорозі  весело  було,
Та  голосно  співали,
За  участь  в  конкурсах
Лимони  нам  давали !

Із  сонечком
Зустріло  нас
Це  легендарне
Місто  Алкобаса.

Його  назва  пішла
Від  двох  річок,
Що  з*єднались
В  міцний  потічок.


Дивує  споруда,
Це  той  монастир
В  якому  Інеш
Читала  Псалтир.



Легенду  кохання
Педро  й  Інеш
Почувши  її,
Поневолі  зітхнеш.


Про  те  кохання  неземне,
Яке  закінчилось  трагічно,
Але  у  пам*яті  народній
Залишиться  навічно.

На  обрії  з*явилось
Місто  Назаре.
І  теж  з  легендами,
Та  дуже  давнє  і  старе. 


У  центрі  Назаре
Стоїть  Ігрежа,                                                                   Звінниця  в  ній
Неначе  вежа.


Собор  збудований
За  рицарських  часів.
І  промайнули  сотні
Вже  віків.


Та  португальці
Гордість  мають !
Традиції  свої,
Історію  оберігають !


У  Храмі  тому
Зберігається  святиня,
Що  Йосип  змайстрував,
Марія  то – Богиня.

Існує  легенда
І  кажуть – правдива,
Що  Діва  Марія
Творила  тут  дива.

Погнався  за  оленем
Відважний  юнак,
Та  в  прірву  сягнув
Той  звір – одинак.


До  Матінки  Божої
Мисливець  змолився,
І  кінь  як  стриножений
Враз  зупинився.

Так  легінь  та  олень
З*єднались  в  граніті.
Про  диво  таке
Знають  в  цілому  світі.


Як  зачаровує
Нас  океан.
Притягує,  манить,
Як  в  церкву  прочан.


Тут  хвилі
Закохані  у  небеса,
І  витворяють
Такі  чудеса !

Вони  відправляють
Свої  поцілунки
Хмаринкам  біленьким
У  подарунки.


Ось  той  маяк,
Що  на  краю.
Милуюсь  океаном
І  біля  нього  я  стою.

День  промайнув,
Як  та  година.
Ми  в  Португалії  далекій,
Українці !  Як  та  родина !!!

Португалія  25.02.20р.  А.Panchenko





























Немає коментарів:

Дописати коментар